Математичне моделювання просторово-часового розподілу сонячного енергетичного потенціалу урбанізованих територій

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2616-7700.2026.49(2).108-116

Ключові слова:

математичне моделювання, сонячна енергетика, просторово-часовий розподіл, сонячна радіація, урбанізовані території

Анотація

У статтi розроблено математичну модель просторово-часового розподiлу сонячного енергетичного потенцiалу урбанiзованих територiй. Сонячну радiацiю подано у виглядi просторово-часової функцiї, що поєднує аналiтичний опис iнсоляцiї та коригувальну складову, яка враховує просторову й часову неоднорiднiсть середовища. Енергетичний потенцiал формалiзовано як iнтегральну характеристику за площею територiї та часовим iнтервалом з урахуванням температурної залежностi ефективностi фотоелектричного перетворення. Запропоновано чисельну реалiзацiю моделi та виконано обчислювальнi експерименти на синтетичних вхiдних даних. Показано, що просторовi неоднорiдностi сонячної радiацiї можуть зменшувати iнтегральний енергетичний потенцiал на 14–29% порiвняно з однорiдним випадком, а врахування температурного чинника призводить до додаткового зниження на 5–6%. Отриманi результати пiдтверджують доцiльнiсть просторово-часового пiдходу до оцiнки сонячного енергетичного потенцiалу урбанiзованих територiй.

Спонсор дослідження

  • Дослідження було проведено без фінансової підтримки.

Біографії авторів

П. І. Топилко, Національний університет "Львівська політехніка"

Доцент кафедри прикладної математики. Кандидат технічних наук, доцент

А. О. Данканич, Національний університет "Львівська політехніка"

Аспірант кафедри прикладної математики

Посилання

  1. Duffie, J. A., & Beckman, W. A. (2013). Solar Engineering of Thermal Processes (4th ed.). Wiley. https://doi.org/10.1002/9781118671603
  2. Iqbal, M. (1983). An Introduction to Solar Radiation. Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-373750-2.X5001-0
  3. Hersbach, H., & et al. (2020). The ERA5 global reanalysis. Quarterly Journal of the Royal Meteorological Society, 146, 1999–2049. https://doi.org/10.1002/qj.3803
  4. Schmetz, J., & et al. (2002). An introduction to Meteosat Second Generation. Bulletin of the American Meteorological Society, 83(7), 977–992. Retrieved from https://www-cdn.eumetsat.int/files/2020-04/pdf_sci_bams0702_intro-msg.pdf
  5. Freitas, S., Catita, C., Redweik, P., & Brito, M. C. (2015). Modelling solar potential in the urban environment. Applied Energy, 154, 101–111. https://doi.org/10.1016/j.rser.2014.08.060
  6. Robinson, D., & Stone, A. (2004). Solar radiation modelling in the urban context. Solar Energy, 77(3), 295–309. https://doi.org/10.1016/j.solener.2004.05.010
  7. Ross, R. G. (1976). Interface design considerations for terrestrial solar cell modules. Proceedings of the IEEE, 64(2), 260–269.
  8. Faiman, D. (2008). Assessing the outdoor operating temperature of photovoltaic modules. Progress in Photovoltaics, 16, 307–315. https://doi.org/10.1002/pip.813
  9. Skoplaki, E., & Palyvos, J. A. (2009). On the temperature dependence of photovoltaic module electrical performance. Solar Energy, 83, 614–624. https://doi.org/10.1016/j.solener.2008.10.008
  10. Liu, B. Y. H., & Jordan, R. C. (1960). The interrelationship and characteristic distribution of direct, diffuse and total solar radiation. Solar Energy, 4(3), 1–19. https://doi.org/10.1016/0038-092X(60)90062-1

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-30

Як цитувати

Топилко, П. І., & Данканич, А. О. (2026). Математичне моделювання просторово-часового розподілу сонячного енергетичного потенціалу урбанізованих територій. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Математика і інформатика», 49(2), 108–116. https://doi.org/10.24144/2616-7700.2026.49(2).108-116

Номер

Розділ

Математика та статистика