Проблема масштабування криптографічних алгоритмів для штучного інтелекту

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2616-7700.2026.49(2).283-291

Ключові слова:

великі мовні моделі, криптографічні алгоритми, повністю гомоморфне шифрування, безпечні багатосторонні обчислення, приватність даних

Анотація

У статті розглянуто проблему масштабування криптографічних алгоритмів у системах штучного інтелекту, що працюють із чутливими даними. Метою дослідження є виявлення причин низької практичної придатності таких рішень і формування зрозумілих критеріїв їх оцінювання. У роботі проаналізовано повністю гомоморфне шифрування, безпечні багатосторонні обчислення, диференційну приватність і довірені виконувальні середовища. Запропоновано операційну модель масштабованості, яка враховує затримку відповіді, витрати пам'яті, обсяг передавання даних, кількість раундів взаємодії та складність окремих обчислювальних операцій. Також подано шкалу практичної придатності і протокол оцінювання, що дають змогу визначати межі застосовності криптографічних рішень для різних типів моделей і сценаріїв використання. Установлено, що основними причинами слабкої масштабованості є великі обчислювальні витрати, значне зростання пам'яттєвих потреб, високий мережевий трафік, багатораундовість протоколів і складність реалізації нелінійних операцій. Зроблено висновок, що для практичного розвитку приватного штучного інтелекту доцільним є проєктування гібридних архітектур і створення моделей, спочатку пристосованих до роботи в захищеному криптографічному середовищі.

Спонсор дослідження

  • Дослідження було проведено без фінансової підтримки.

Біографія автора

В. Б. Цап, Національний університет "Львівська політехніка"

Аспірант кафедри систем штучного інтелекту

Посилання

  1. Gilad-Bachrach, R., Dowlin, N., Laine, K., Lauter, K., Naehrig, M., & Wernsing, J. (2016). CryptoNets: Applying Neural Networks to Encrypted Data with High Throughput and Accuracy. Proceedings of Machine Learning Research, 48. https://proceedings.mlr.press/v48/gilad-bachrach16.pdf
  2. Brutzkus, A., Elisha, O., & Gilad-Bachrach, R. (2019). Low Latency Privacy Preserving Inference. Proceedings of the 36th International Conference on Machine Learning, PMLR 97, 812–821. https://proceedings.mlr.press/v97/brutzkus19a.html
  3. Lloret-Talavera, G., Jord`a, M., Servat, H., Boemer, F., Chauhan, C., Tomishima, S., Shah, N. N., & Pe˜na, A. J. (2022). Enabling Homomorphically Encrypted Inference for Large DNN Models. IEEE Transactions on Computers, 71(5), 1145–1155. https://doi.org/10.1109/TC.2021.3076123
  4. Shen, H., Xu, Q., Yu, B., Yang, Y., & He, W. (2025). Bootstrapping in approximate fully homomorphic encryption: a research survey. Cybersecurity, 8, 87. https://doi.org/10.1186/s42400-025-00384-3
  5. Knott, B., Venkataraman, S., Hannun, A., Sengupta, S., Ibrahim, M., & van der Maaten, L. (2021). CrypTen: Secure Multi-Party Computation Meets Machine Learning. Advances in Neural Information Processing Systems, 34, 4961–4973. https://proceedings.neurips.cc/paper_files/paper/2021/file/2754518221cfbc8d25c13a06a4cb8421-Paper.pdf
  6. Zhang, R., Zheng, Z., & Bao, W. (2025). Practical Secure Inference Algorithm for Finetuned Large Language Model Based on Fully Homomorphic Encryption. arXiv:2501.01672. https://doi.org/10.48550/arXiv.2501.01672
  7. Zhu, H., Suzuki, T., & Yamana, H. (2023). Performance Comparison of Homomorphic Encrypted Convolutional Neural Network Inference Among HElib, Microsoft SEAL and OpenFHE. IEEE Asia-Pacific Conference on Computer Science and Data Engineering. https://doi.org/10.1109/CSDE59766.2023.10487709
  8. Takeshita, J., Koirala, N., McKechney, C., & Jung, T. (2025). HEProfiler: an in-depth profiler of approximate homomorphic encryption libraries. Journal of Cryptographic Engineering, 15(2). https://doi.org/10.1007/s13389-025-00377-5

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-30

Як цитувати

Цап, В. Б. (2026). Проблема масштабування криптографічних алгоритмів для штучного інтелекту. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Математика і інформатика», 49(2), 283–291. https://doi.org/10.24144/2616-7700.2026.49(2).283-291

Номер

Розділ

Iнформатика, комп’ютернi науки та прикладна математика