Нечітка модель оцінювання цифрової безпекової грамотності населення з урахуванням соціальних профілів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2616-7700.2026.49(2).262-268

Ключові слова:

цифрова безпека, соціальний профіль, нечітка модель, підтримка прийняття рішень, кібербезпека населення

Анотація

У статтi розглянуто науково-методичнi аспекти розроблення нечiткої моделi оцiнювання рiвня цифрової безпекової грамотностi населення з урахуванням соцiальних профiлiв. Актуальнiсть дослiдження зумовлена зростанням ролi цифрової безпеки в умовах цифрової трансформацiї суспiльства та необхiднiстю об’єктивного оцiнювання здатностi населення безпечно взаємодiяти з цифровим середовищем. Проаналiзовано сучаснi науковi пiдходи до оцiнювання цифрової та кiбербезпекової грамотностi й обґрунтовано наукову прогалину, що полягає у вiдсутностi комплексних моделей, якi поєднують репрезентативний збiр даних, формалiзацiю соцiально-демографiчних характеристик, iнтегральне оцiнювання та пiдтримку прийняття рiшень.

Запропоновано нечiтку модель, яка базується на формалiзацiї кiлькiсних i якiсних демографiчних характеристик населення за допомогою функцiй належностi та використаннi вектора «цiльових потреб», що формується особою, яка приймає рiшення. Модель реалiзує процедуру ранжування громадян за ступенем вiдповiдностi заданому соцiальному профiлю та дозволяє визначати кiлькiсний показник рiвня цифрової безпекової грамотностi шляхом агрегування часткових оцiнок. Застосування згорткового методу та системи вагових коефiцiєнтiв забезпечує гнучкiсть, вiдтворюванiсть i iнтерпретованiсть результатiв оцiнювання.

Практична значущiсть отриманих результатiв полягає у можливостi використання запропонованої моделi органами державного та регiонального управлiння, закладами освiти, органiзацiями й аналiтичними центрами для монiторингу рiвня цифрової безпеки населення, порiвняльного аналiзу соцiальних профiлiв та обґрунтування цiльових заходiв пiдвищення цифрової безпекової грамотностi.

Спонсор дослідження

  • Це дослiдження виконано в межах наукових проєктiв молодих учених «Захист iнформацiйної безпеки при управлiннi проєктами мiжнародного спiвробiтництва на засадах гарантування нацiональної безпеки України» (DB-921M) та «Захист персональних даних в умовах розвитку штучного iнтелекту та Iнтернету речей: правовi й технiчнi аспекти» (DB-924M), що фiнансуються Мiнiстерством освiти i науки України.

Біографії авторів

В. В. Поліщук, ДВНЗ «Ужгородський нацiональний унiверситет»

Професор кафедри програмного забезпечення систем. Доктор технічних наук, професор

В. І. Сегляник, ДВНЗ «Ужгородський нацiональний унiверситет»

Аспірант кафедри програмного забезпечення систем

Посилання

  1. Khando, K., Gao, S., Islam, S. M., & Salman, A. (2021). Enhancing employees’ information security awareness in private and public organisations: A systematic literature review. Computers & Security, 106, Article 102267. https://doi.org/10.1016/j.cose.2021.102267
  2. Mishra, A., Alzoubi, Y. I., Anwar, M. J., & Gill, A. Q. (2022). Attributes impacting cybersecurity policy development: An evidence from seven nations. Computers & Security, 120, Article 102820. https://doi.org/10.1016/j.cose.2022.102820
  3. Rohan, R., Pal, D., Hautam¨aki, J., Funilkul, S., Chutimaskul, W., & Thapliyal, H. (2023). A systematic literature review of cybersecurity scales assessing information security awareness. Heliyon, 9(3), Article e14234. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e14234
  4. Bognar, L., & Bottyan, L. (2024). Evaluating online security behavior: Development and validation of a personal cybersecurity awareness scale for university students. Education Sciences, 14(6), Article 588. https://doi.org/10.3390/educsci14060588
  5. Argyridou, E., Nifakos, S., Laoudias, C., & et al. (2023). Cyber hygiene methodology for raising cybersecurity and data privacy awareness in health care organizations: Concept study. Journal of Medical Internet Research, 25, Article 41294. https://doi.org/10.2196/41294
  6. Hull, D. M., Schuetz, S. W., & Lowry, P. B. (2023). Tell me a story: The effects that narratives exert on meaningful-engagement outcomes in antiphishing training. Computers & Security, 129, Article 103252. https://doi.org/10.1016/j.cose.2023.103252
  7. Berens, B. M., Mossano, M., & Volkamer, M. (2024). Taking 5 minutes protects you for 5 months: Evaluating an anti-phishing awareness video. Computers & Security, 137, Article 103620. https://doi.org/10.1016/j.cose.2023.103620
  8. Kavrestad, J., Hagberg, A., Nohlberg, M., Rambusch, J., & et al. (2024). Design principles for cognitively accessible cybersecurity training. Computers & Security, 137, Article 103630. https://doi.org/10.1016/j.cose.2023.103630
  9. Kiran, U., Khan, N., Murtaza, H., & Farooq, A. (2025). Explanatory and predictive modeling of cybersecurity behaviors using Protection Motivation Theory. Computers & Security, 149, Article 104204. https://doi.org/10.1016/j.cose.2024.104204
  10. Prummer, J., van Steen, T., & van den Berg, B. (2025). Assessing the effect of cybersecurity training on end-users: A meta-analysis. Computers & Security. Advance online publication. Article 104206. https://doi.org/10.1016/j.cose.2024.104206
  11. Polishchuk, I., Petrushko, I., Sehlianyk, V., & Matei, A. (2025). Intellectual model for assessing the level of citizens’ awareness in the field of cybersecurity. Herald of Khmelnytskyi National University. Technical Sciences, 357(5.1), 367–374. https://doi.org/10.31891/2307-5732-2025-357-47

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-30

Як цитувати

Поліщук, В. В., & Сегляник, В. І. (2026). Нечітка модель оцінювання цифрової безпекової грамотності населення з урахуванням соціальних профілів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Математика і інформатика», 49(2), 262–268. https://doi.org/10.24144/2616-7700.2026.49(2).262-268

Номер

Розділ

Iнформатика, комп’ютернi науки та прикладна математика