Hardware of the information system for environmental pollution monitoring

Ю. Хе; А. О. Бiлощицький

doi:10.24144/2616-7700.2019.2(35).143-148

Автор(и)

Ю. Хе Київський нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка, Китай https://orcid.org/0000-0002-6925-1540
А. О. Бiлощицький Київський нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-9548-1959

DOI:

https://doi.org/10.24144/2616-7700.2019.2(35).143-148

Ключові слова:

забруднення навколишнього середовища, монiторинг, датчики, iфнормацiйна система

Анотація

Антропогеннi фактори є суттєвими джерелами забруднення навколишнього середовища. Особливо гострою проблемою забруднення є для країн, в яких вiдбувається швидкий розвиток iндустрiї. Наслiдки забруднення навколишнього середовища є не локальною, а глобальною проблемою, адже вони загрожують всiй Землi. Розробка iнформацiйних систем монiторингу забруднення навколишнього середовища є дуже актуальною задачею. Дослiдження присвячене розгляду апаратної складової пiдсистеми збору даних цiєї системи. Система монiторингу стану навколишнього середовища отримує даннi iз багатьох датчикiв, якi поєднанi в мережу. Можна видiлити такi три класи мереж датчикiв: статичнi, громадськi та транспортнi. Громадськi мережi характеризуються бiльшою щiльнiстю розмiщення датчикiв в мiсцi проживання людей, а транспортнi – вздовж транспортних шляхiв. Недорогi сенсорнi технологiї можуть значно збiльшити щiльнiсть даних про забруднення повiтря. Це призведе до покращення оцiнок впливу та пiдвищення обiзнаностi громади щодо забруднення повiтря. Низька якiсть даних залишається основною проблемою, що перешкоджає широкому впровадженню недорогих сенсорних технологiй. Ненадiйнiсть даних може ввести в оману користувачiв i потенцiйно призвести до тривожних наслiдкiв, таких як звiтування про прийнятнi рiвнi забруднювачiв повiтря, коли вони перевищують лiмiти, визнанi безпечними для здоров’я людини. Бiоелектроннi носи, якi використовуються для монiторингу забруднення води є значно дорожчими i технологiчно складнiшими пристроями. Доцiльним є використання iнструментiв на основi впливу, наприклад, бiомаркерiв, Основною проблемою дослiдження забруднення ґрунтiв є збiр необхiднiсть збору зразкiв ґрунту та його транспортування до лабораторiї.

Біографії авторів

Ю. Хе, Київський нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка

аспірант кафедри інформаційних систем та технологій

А. О. Бiлощицький, Київський нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка

Завідувач кафедри інформаційних систем та технологій, доктор технічних наук, професор

Посилання

Jinshui, S., Ming-Huang, W., & Yuh-Shan, H. (2012). A historical review and bibliometric analysis of research on estuary pollution. Marine Pollution Bulletin, 64 (1), 13–21.
Bellinger, C., Shazan, M., Jabbar, M., Zaiane, O., & Osornio-Vargas, A. (2017). A systematic review of data mining and machine learning for air pollution epidemiology. BMC Public Health,17, 907. https://doi.org/10.1186/s12889-017-4914-3
Government expenditure on environmental protection. (2019). Eurostat: Statistics Explained. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/statisticsexplained/index.php/Government_expenditure_on_environmental_protection
He, Y., & Vatskel, I. (2019). Problem of evaluation of pollution of the environment. Management of development of complex systems, 37, 168–172, https://doi.org/10.6084/m9.figshare.9783230.
He, Y. (2019). Fomalization of the problem of evaluation of pollution of the environment. Management of development of complex systems, 38, 168–172, https://doi.org/10.6084/m9.figshare.978870
Yi, W., Lo, K., Mak, T., Leung, K., Leung, Y., & Meng, M. (2015). A survey of wireless sensor network based air pollution monitoring systems. Sensors, 15(12), 31392–31427.
Rai, A. C., Kumar, P., Pilla, F., Skouloudis, A. N., Di Sabatino, S., Ratti, C., & Rickerby, D. (2017). End-user perspective of low-cost sensors for outdoor air pollution monitoring. Science of The Total Environment, 607, 691–705.
Son, M., Cho, D. G., Lim, J. H., Park, J., Hong, S., Ko, H. J., & Park, T. H. (2015). Real-time monitoring of geosmin and 2-methylisoborneol, representative odor compounds in water pollution using bioelectronic nose with human-like performance. Biosensors and Bioelectronics, 74, 199–206.
Xue, X. Y., Cheng, R., Shi, L., Ma, Z., & Zheng, X. (2017). Nanomaterials for water pollution monitoring and remediation. Environmental chemistry letters, 15(1), 23–27.
Meyer, A. M., Klein, C., Funfrocken, E., Kautenburger, R., & Beck, H. P. (2019). Real-time monitoring of water quality to identify pollution pathways in small and middle scale rivers. Science of The Total Environment, 651, 2323–2333.
Wernersson, A. S., Carere, M., Maggi, C., Tusil, P., Soldan, P., James, A., ... Tusil, P. (2015). The European technical report on aquatic effect-based monitoring tools under the water framework directive. Environmental Sciences Europe, 27(1), 7. https://doi.org/10.1186/s12302-015-0039-4
Qu, C., Shi, W., Guo, J., Fang, B., Wang, S., Giesy, J. P., & Holm, P.E. (2016). China’s soil pollution control: choices and challenges. Environmantal Science & Technology, 50/24, 13181–13183. https://doi.org/10.1021/acs.est.6b05068
Sueoka, Y., Sakakibara, M., Sano, S., & Yamamoto, Y. (2016). A new method of environmental assessment and monitoring of Cu, Zn, As, and Pb pollution in surface soil using terricolous fruticose lichens. Environments, 3(4), 35.