Гібридна математична модель оцінювання рівня іміджу місця призначення в контексті сталого розвитку регіону

В. В. Поліщук; Ю. Ю. Білак; А. А. Шафар; О. І. Шпак

doi:10.24144/2616-7700.2023.43(2).144-154

Автор(и)

В. В. Поліщук Uzhhorod National University , Україна https://orcid.org/0000-0003-4586-1333
Ю. Ю. Білак Uzhhorod National University , Україна https://orcid.org/0000-0001-5989-1643
А. А. Шафар Uzhhorod National University , Україна https://orcid.org/0009-0004-2445-8232
О. І. Шпак Uzhhorod National University , Україна https://orcid.org/0000-0002-1179-7196

DOI:

https://doi.org/10.24144/2616-7700.2023.43(2).144-154

Ключові слова:

гібридна модель, прийняття рішень, багатокритеріальне оцінювання, нечіткі множини, цифрова трансформація, сталий розвиток регіонів

Анотація

Проведено дослідження актуальної задачі розроблення гібридної моделі оцінювання рівня іміджу місця призначення в контексті сталого розвитку регіону.

Гібридна математична модель враховує експертні оцінки учасників туристичного руху щодо відвідування місця призначення через призму здорового та безпечного довкілля; враховується залежність між витратами, кількістю днів перебування та задоволеності відвідування місця призначення; включає експертні висновки рівня сталого розвитку регіонів, як показник між задоволенням сучасних потреб туристичного руху та захистом інтересів майбутніх поколінь через призму здорового та безпечного довкілля. На основі вихідних оцінок підвищується ступінь обґрунтованості рішень щодо розробки майбутніх сценаріїв для інноваційного розвитку туристичної галузі у контексті сталого розвитку регіону. В дослідженні використано адекватний апарат нечітких множин, нечітке логічне виведення, багатовимірні функції належності, інтелектуальний аналіз знань та системний аналіз, що уможливлює підвищити ступінь обґрунтованості управлінських рішень щодо майбутніх сценаріїв.

При цьому вперше розроблено гібридну модель оцінювання рівня іміджу місця призначення в контексті сталого розвитку регіону, на основі задоволеності учасників туристичного руху. Модель складається з двох етапів. На першому етапі здійснюється фазифікація вхідних даних, що представляє собою, як лінгвістичні висновки, так і кількісні оцінки. Після цього отримується одна нормована оцінка рівня іміджу місця призначення у розрізі експертів. На другому етапі враховується експертний рівень сталого розвитку регіону та здійснюється дефазифікація даних для одержання однієї агрегованої оцінки рівня іміджу місця призначення в межах регіону. На основі агрегованої оцінки визначається лінгвістичний рівень іміджу місця призначення.

Біографії авторів

В. В. Поліщук, Uzhhorod National University

Професор кафедри програмного забезпечення систем. Доктор технічних наук

Ю. Ю. Білак, Uzhhorod National University

Завідувач кафедри програмного забезпечення систем. Кандидат фізико-математичних наук

А. А. Шафар, Uzhhorod National University

Аспірант

О. І. Шпак, Uzhhorod National University

Доцент кафедри програмного забезпечення систем. Кандидат фізико-математичних наук

Посилання

Polishchuk, V., Kelemen, M., Włoch, I., Polishchuk, A., Sharkadi, M., & Mlavets, Yu. (2021). Conceptual Model of Presentation of Fuzzy Knowledge. X International School-Seminar "Decision Making Theory". CEUR Workshop Proceedings. Kyiv-Uzhhorod. Retrieved from http://ceur-ws.org/Vol-3018/Paper_1.pdf
Andria, J., di Tollo, G., & Pesenti, R. (2021). Fuzzy multi-criteria decision-making: An entropy-based approach to assess tourism sustainability. Tourism Economics, 27(1), 168–186. https://doi.org/10.1177/1354816619885207
Romao, J., & Neuts, B. (2017). Territorial capital, smart tourism specialization and sustainable regional development: Experiences from Europe. Habitat International, 68, 64–74. https://doi.org/10.1016/j.habitatint.2017.04.006
Constantin, D. L., & Mitrut, C. (2016). Cultural tourism, sustainability and regional development: Experiences from Romania. In Cultural Tourism and Sustainable Local Development, 167–184.
Pai, P. F., Hung, K. C., & Lin, K. P. (2014). Tourism demand forecasting using novel hybrid system. Expert Systems with applications, 41(8), 3691–3702. https://doi.org/10.1016/j.eswa.2013.12.007
Ocampo, L., Ebisa, J. A., Ombe, J., & Escoto, M. G. (2018). Sustainable ecotourism indicators with fuzzy Delphi method – A Philippine perspective. Ecological indicators, 93, 874–888. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2018.05.060
Mahdavi, A., Niknejad, M., & Karami, O. (2015). A fuzzy multi-criteria decision method for ecotourism development locating. Caspian Journal of Environmental Sciences, 13(3), 221–236.
Ziyadin, S., Borodin, A., Streltsova, E., Suieubayeva, S., & Pshembayeva, D. (2019). Fuzzy logic approach in the modeling of sustainable tourism development management. Polish Journal of management studies, 19(1), 492–504. https://doi.org/10.17512/pjms.2019.19.1.37
Jaderi, F., Ibrahim, Z. Z., Jaafarzadeh, N., Abdullah, R., Shamsudin, M. N., Yavari, A. R., & Nabavi, S. M. B. (2014). Methodology for modeling of city sustainable development based on fuzzy logic: a practical case. Journal of Integrative Environmental Sciences, 11(1), 71–91. https://doi.org/10.1080/1943815X.2014.889719
Wullur, M., & Sutapa, I. N. (2019). Measuring the tourist destination images based on service quality using fuzzy inference system. In IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 567(1). https://doi.org/10.1088/1757-899X/567/1/012007
Skare, M., Gavurova, B., & Polishchuk, V. (2023). A Fuzzy Multicriteria Model of Sustainable Tourism: Examples From the V4 Countries. IEEE Transactions on Engineering Management. https://doi.org/10.1109/TEM.2023.3239519