Розширені бінарні коди Голея за груповою алгеброю однієї групи
DOI:
https://doi.org/10.24144/2616-7700.2020.1(36).65-72Ключові слова:
групова алгебра, розширені бінарні коди, коди Голея, самодуальні коди, коди над полямиАнотація
Розширені бінарні коди Голея є прикладом екстремальних бінарних самодуальних кодів типу ІІ (лінійних бінарних самодуальних кодів з відстаню Хемінга між довільними кодовими словами кратною $4$, що має найбільшу можливу мінімальну відстань Хемінга серед таких кодів з фіксованою розмірністю простору кодових слів та їх довжиною). Такі коди вивчалися довгий період і було встановлено багато різних конструкцій для побудови цих кодів. Крім того, розширені бінарні коди Голея можна легко одержати з бінарних кодів Голея і навпаки. А останні є досконалими і разом з бінарними кодами Хемінга дають всі можливі параметри нетривіальних бінарних досконалих кодів.
У статті розглядається конструкція лінійних бінарних кодів, зокрема, розширених бінарних кодів Голея за груповою алгеброю $\mathbb{F}_2G$ скінченної групи $G=(C_6 \times C_2)~\rtimes~C_2$ порядку $n=24$ над полем з двох елементів $\mathbb{F}_2$. Розширений бінарний код Голея визначається як будь-який бінарний лінійний код, для якого довжина кодових слів рівна 24, розмірність підпростору кодових слів -- 12, а мінімальна відстань Хемінга коду -- 8, тобто будь-який лінійний бінарний [24,12,8]-код. При дослідженні даних кодів застосовуємо елементи теорії зображень, зокрема розглядаємо регулярне зображення $v\to \sigma (v)$ алгебри $\mathbb{F}_2G$. Для даного елемента $v$ визначаємо бінарний код $C(v)$, як підпростір простору $\mathbb{F}_2^{n}$ породжений рядками матриці $\sigma (v)$. Було використано критерія самодуальних кодів $C(v)$ для довільної скінченної групи $G$ порядку 24 та знайдено легко вивірювані необхідні умови самодуальності бінарного коду $C(v)$ для елементів $v$ групової алгеброю $\mathbb{F}_2G$ групи $G=(C_6 \times C_2)~\rtimes~C_2$. В результаті числових обчислень, що передбачає перевірку знайдених необхідних умов, отримаємо кількість елементів $v\in\mathbb{F}_2G$, що $C(v)$ є самодуальним кодом.
Кількісні результати подані для порівняння з кількістю тих же елементів при умові $v=v^*$. Раніше в такому вигляді розширені бінарні коди Голея були знайдені тільки для елементів $v$, що $v=v^*$. При обчисленнях отримано всі 27 648 елементів $v$ групової алгебри $\mathbb{F}_2G$, що $C(v)$ є розширеним бінарним кодом Голея.
Посилання
- Hurley, T. (2006). Group Rings and Rings of Matrices. Int. Jour. Pure and Appl. Math, 31, no. 3, 319–335.
- Berman, S. D. (1967). K teoryy hrupovykh kodov [On theory of group codes]. Kybernetyka, no. 1, 31-39. [in Russian]
- Rains, E. M. (1998). Shadow Bounds for Self Dual Codes. IEEE Trans. Inf. Theory, vol. 44, 134–139.
- Golay, M. J. (1949). Notes on digital coding. Proc. I.R.E., 37 (6), 657.
- Peng, X. H., & Farrell, P. G. (2006). On construction of the (24,12,8) Golay codes. IEEE Trans. Inform. Theory, 8 (52), 3669–3675.
- Kanemasu, M. (1999). Golay codes. MIT Undergraduate J. Math., 1, 95–99.
- McLoughlin, I., & Hurley, T. (2008). A group ring construction of the extended binary Golay code. IEEE Trans. Inform. Theory, 9 (54), 4381–4383.
- Huffman, W. C., & Pless, V. (2003). Fundamentals of error-correcting codes. Cambridge University Press, Cambridge
- Bernhardt, F. Landrock, P., & Manz, O. (1990). The extended Golay codes considered as ideals. J. Combin. Theory Ser. A, 55, no. 2, 235 - 246.
- Dougherty, S. T., Gildea, J.,Taylor, R., & Tylyshchak, A. (2018). Group rings, G-codes and constructions of self-dual and formally self-dual codes. Designs, Codes and Cryptography, 86 (9), 2115-2138. DOI: 10.1007/s10623-017-0440-7.
- Zimmerman, K. H. (1994). Contribution to algebraic coding theory by means of modular representation theory. Bayreuther Math. Schr. 48. [in Germany]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 М. Ю. Бортош, О. А. Тилищак
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.